Вс. Дек 15th, 2019

ЕВРОРЕГИОН info

Новости еврорегионов и стран, входящих в еврорегионы

Довідка “Шляхи забезпечення національних інтересів України у процесі діяльності єврорегіонів “Чорне море” і “Нижній Дунай”. Червень 2008 року

1 min read

Анотація

Одним із найдієвіших інструментів євроінтеграційної політики України є транскордонне співробітництво, зокрема, у формі участі в єврорегіонах. Наразі українські адміністративно-територіальні одиниці є членами чотирьох єврорегіонів.

Влітку цього року очікується підписання Статуту нового єврорегіону під назвою «Чорне море», до участі в якому прагнуть долучитись п’ять українських областей, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь.

Проаналізувавши концепцію, надбання та слабкі сторони партнерства в рамках єврорегіону «Нижній Дунай», починаючи з моменту його створення у 1998 році, можна дати оцінку розвитку цього єврорегіону, розробити деякі рекомендації щодо активізації ефективності співпраці.

В аналітичній записці розглядаються: категорія «єврорегіон»; процеси формування двох єврорегіонів, учасником яких є Одеська область, – «Нижній Дунай» та «Чорне море»; правова та організаційна структури вище зазначених єврорегіонів; їхні цілі, сфери діяльності; здобутки (на прикладі реалізованих проектів), недоліки та перспективи розвитку. Національним інтересам України відповідає створення системи та механізму співробітництва у басейні Чорного моря із залученням всіх  причорноморських країн в рамках єврорегіонів та участь українських адміністративно-територіальних одиниць в такому партнерстві.

І. Загальна характеристика проблеми

«Єврорегіон» як форма транскордонного співробітництва, тобто співробітництва між двома чи більшою кількістю прикордонних адміністративно-територіальних одиниць сусідніх держав, є визначенням, що використовується Радою Європи.

Перший єврорегіон було створено шістдесят років тому – у 1948 році, він мав назву «Middengebied Euroregion» або Бенілюкс («Benelux»). Згідно з іншою точкою зору, перший в історії єврорегіон мав назву «Регіо Басілієнсіс» і був створений між французькими та німецькими адміністративними одиницями у 1963 році. З часом кількість єврорегіонів стрімко збільшувалась, оскільки подібна форма транскордонного співробітництва виявилась досить ефективною з точки зору забезпечення спільних інтересів залучених до нього учасників і прикордонного населення, а також  зручною з точки зору управління, що здійснювалось  на  місцевому та регіональному рівнях.

Станом на початок 2008 року українські адміністративні одиниці залучені до роботи  чотирьох єврорегіонів, з яких першим був створений Карпатський єврорегіон (1993 рік), згодом єврорегіони «Буг» (1995 рік), «Нижній Дунай» (1998 рік) і «Верхній Прут» (2000 рік). Влітку ц.р. у Варні очікується прийняття Статуту нового єврорегіону «Чорне море», до якого від України планується залучити Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку області, Автономну Республіку Крим, а також місто Севастополь. При цьому, Одеська область є учасницею єврорегіону «Нижній Дунай» та потенційним членом єврорегіону «Чорне море».

II. Єврорегіон «Нижній Дунай».

Єврорегіон «Нижній Дунай» (“Lower Danube”) з площею 53 тис. км² і майже 4 млн населення вважається найбільш динамічним з єврорегіонів, до яких входять області України, з точки зору його розвитку. Угоду про створення, Статут та Регламент єврорегіону «Нижній Дунай» було підписано 14 серпня 1998 року в м. Галац (Румунія) керівниками прикордонних регіонів України (Одеська область), Республіки Молдова (райони Вулканешти, Кагул, Кантемир) і Румунії (повіти Бреїла, Галац і Тульча). Укладання Угоди відбулось у відповідності до положень «Протоколу про тристороннє співробітництво між урядами України, Республіки Молдова і Румунії», підписаного у м. Ізмаїлі 4 липня 1997 року, та домовленостей, досягнутих під час зустрічі президентів трьох країн, а також «Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владами», прийнятої в м. Мадрид 21 травня 1980 року. 

До складу учасників єврорегіону входять: Одеська область (Україна), райони Кагул та Кантемир (Республіка Молдова), повіти Бреїла, Галац, Тульча (Румунія). Організаційна структура єврорегіону є наступною:

1) Рада єврорегіону (вищий орган управління, що складається з 9 осіб);

2) Голова єврорегіону (11 травня 2007 року головування в єврорегіоні «Нижній Дунай» було передано на наступні два роки Одеській області, відповідно, Раду Єврорегіону «Нижний Дунай» зараз очолює голова Одеської обласної ради Микола Скорик);

3) Віце-голови єврорегіону (дві особи);

4) Сім комісій зі сфер діяльності:

  • комісія з регіонального розвитку, програм і міжрегіонального співробітництва;
  • комісія з економіки і фінансового аудиту;
  • комісія з транспорту і комунікацій;
  • комісія з демографії;
  • комісія з навколишнього середовища і надзвичайних ситуацій;
  • комісія з гуманітарного розвитку і міжнаціональних відносин;
  • комісія з безпеки особи і боротьби зі злочинністю.

5) Координаційний центр (адміністративний орган).

Правовою базою єврорегіону “Нижній Дунай” є Угода про створення єврорегіону, його Регламент та Статут, ухвалені 14 серпня 1998 року (тобто документи, що безпосередньо обумовили створення єврорегіону «Нижній Дунай»; вони складають першу групу або категорію нормативно-правових документів. До другої групи належать нормативно-правові документи, що є частиною національного законодавства України та визначають загальні правові засади участі її територіальних одиниць у транскордонному співробітництві). Розглянемо документ, що належить до першої групи – Статут єврорегіону «Нижній Дунай».

У Главі 1, пункті 5 Статуту йдеться про те, що цей “єврорегіон не створюється і не діє як особлива юридична особа” Однак 10-11 травня 2007 року під час робочої зустрічі членів єврорегіону румунською стороною було запропоновано розглянути можливість надання статусу юридичної особи безпосередньо єврорегіону, мотивуючи це наявністю подібного досвіду, зокрема, у двох румунсько-молдовських єврорегіонах. Наразі, Одеська обласна державна адміністрація, що безпосередньо курує єврорегіон “Нижній Дунай”, очікує від Міністерства юстиції України роз’яснення стосовно можливості реєстрації єврорегіону “Нижній Дунай” як юридичної особи згідно з чинним законодавством України.

Надання статусу юридичної особи дозволить Єврорегіону:

а) виступати безпосереднім заявником у проектах міжнародної (фінансової) допомоги, зокрема, ЄС;
б) сприятиме більш тісній співпраці з іншими єврорегіонами;
в) дозволить, окрім транскордонного співробітництва, розвивати й спільне підприємництво;
г) забезпечить сталий розвиток соціальних стандартів регіонів-учасників (за рахунок інтенсифікації наукового та культурного обміну  зокрема).

«Органи єврорегіону можуть співробітничати з міжнародними організаціями і агентствами, зацікавленими в міжнародному співробітництві» (Глава 2, пункт 5). Ця функція співпраці та налагодження контактів з міжнародними організаціями покладена на Координаційний центр єврорегіону.

Засідання Ради проводяться в разі необхідності, але не менше двох разів на рік у країні, представник якої є Головою. За ініціативою Голови Ради або однієї із Сторін можуть бути скликані позачергові засідання (Глава 7, пункт 3). Рішення Ради приймаються шляхом консенсусу (Глава 7, пункт 6).

Характеризуючи мету та завдання єврорегіону «Нижній Дунай» (глава 4 Статуту), а також сфери співробітництва (глава 5), зазначимо їхню різноманітність та завелику кількість порівняно із західноєвропейськими аналогами.

Сфери співробітництва відповідно до Статуту:

1) екологія, сільське господарство та територіальний устрій, зокрема:

  • координація програм по захисту навколишнього середовища басейну нижнього Дунаю, Прута, Cipeтa i Дністра, дельти Дунаю, придунайських озер i плавнів;
  • розробка спільних програм по збереженню рибних pecypciв Дунаю, Дністра i Прута;
  • розробка та виконання спільних заходів по створенню нових i розширенню діючих природних ландшафтних заповідників;
  • вирішення проблем раціонального використання pecypciв Дунаю, Дністра, Прута i Чорного моря, їхнього екологічного захисту;
  • координація спільних зусиль по забезпеченню населення якісною питною водою;
  • координація спільної діяльності по захисту ґрунтів та атмосфери;
  • узгодження програм спільних дій у випадку пожеж, паводків та іншихприродних катаклізмів

2) економічні відносини та трудові ресурси, зокрема:

  • розробка спільних програм по регіональному економічному співробітництву для максимального використання регіональних природних та трудових pecypcів Сторін;
  • розробка єдиної інформаційної системи з базами даних в екологічній, економічній та комерційній сферах;
  • сприяння створенню спільних комерційних підприємств i банків із спільним капіталом;
  • сприяння створенню вільних економічних зон (зон вільного підприємництва) з подальшою інтеграцією в єдину міжнародну вільну економічну зону;
  • налагодження співробітництва у галузях промисловості та сільськогосподарського виробництва, переробки сільськогосподарської продукції, транспорту, а також в сфері торгівлі промисловими, сільськогосподарськими i продовольчими товарами;
  • узгодження тарифів у галузі транзитних перевезень вaнтaжiв;
  • сприяння укладенню договорів між економічними агентами;
  • реалізація спільної економічної та фінансової діяльності на третіх ринках;
  • участь у різноманітних європейських економічних програмах;
  • розробка спільних програм використання трудових ресурсів.

3) туризм (співробітництво в галузі організації відпочинку та рекреації; розвиток i просування пропозицій в області туризму i туристичних перевезень; розвиток інфраструктури туризму та рекреації)

4) транспорт, безпека та телекомунікації (проведення робіт по розвитку автошляхових, річкових i морських інфраструктур; відкриття нових пунктів переходу державного кордону i модернізація вже існуючих; узгодження дій правоохоронних органів Сторін по боротьбі з організованою міжнародною злочинністю в прикордонних регіонах)

5) політика щодо прикордонного населення (розробка спільних програм зайнятості населення; обмін інформацією про стан ринків праці членів єврорегіону;розробка спільних програм по захисту материнства i дітей, а також малозабезпечених ociб)

6) освіта, наукові дослідження, культура (встановлення відносин та зв’язків в області науки, досліджень та освіти між однопрофільними університетами та інститутами; встановлення культурних зв’язків i розробка програм по співробітництву місцевими спеціалізованими інститутами; встановлення i розвиток зв’язків в області охорони здоров’я та рекреації; проведення регіональних спортивних заходів;проведення виховних програм).

Серед проектів, реалізованих в рамках єврорегіону «Нижній Дунай», більшість має екологічну спрямованість:

1) «Придунайські озера, Україна. Стале відновлення та збереження природного стану екосистем» (2000-2003 рр.; Мета: моніторинг озер та їх водозаборів, створення відповідної технологічної та технічної бази, підготовка місцевих спеціалістів згідно з європейськими стандартами; розробка практичних рекомендацій для попередження виникнення екологічних проблем у водах Придунайських озер);

2) «Технічна допомога транскордонному співробітництву з метою менеджменту та сталого розвитку природоохоронних територій єврорегіону «Нижній Дунай»;

3) «Запобігання надзвичайним ситуаціям і захист від повеней у єврорегіоні «Нижній Дунай» (2005 – 2006 рр.; результат: відкриття наприкінці 2006 року в м. Ізмаїл Інформаційно-аналітичного центру з прогнозування та запобігання повеням);

4) «Покращення транскордонного співробітництва у сфері інтегрованого управління водними ресурсами в єврорегіоні «Нижній Дунай» (2007-2009 рр. Наразі реалізується тільки цей проект).

Успішним проектом з числа реалізованих можна вважати і проект у сфері бізнесу – «Бізнес-інфрастуктура Одеської області, єврорегіон «Нижній Дунай» (2003-2005 рр.; результат: зміцнення сектору малого та середнього бізнесу в Придунав’ї у контексті транскордонного співробітництва, створення Агентства транскордонного співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай» (м. Рені), Агентства регіонального розвитку Одеської області (м. Одеса). Однак, з огляду на суму гранту ЄС (2 млн євро), цей проект мав також слабкі сторони. Так, на думку експертів, Агентство регіонального розвитку так і не запрацювало ані під час реалізації проекту, ані після.

Слід зазначити, що в рамках єврорегіону були також реалізовані проекти, пов’язані з енергетикою, міським розвитком, медициною, але жодного проекту в сфері транспорту. Щодо транспорту, ситуація тут є об’єктивною, адже розмір грантів в рамках програми ТАСІС – прикордонне співробітництво (на відміну від програми ФАРЕ) був досить малим. Крім того, знову ж таки на відміну від ФАРЕ, в рамках програми ТАСІС – прикордонне співробітництво не фінансувалися інфраструктурні проекти. Це потроху стає можливим в рамках програм сусідства.

Оцінюючи діяльність єврорегіону, зазначимо, що у 2001 році “Нижній Дунай” став членом Асоціації європейських прикордонних регіонів. Наступного року під час головування Одеської області єврорегіон був нагороджений спеціальним призом Асоціації – “Вітрила Папенбургу” за “розвиток соціокультурного співробітництва, незважаючи на складну ситуацію у прикордонних районах України, Румунії та Республіки Молдова”. 10-11 жовтня 2006 року єврорегіон було презентовано на міжнародній виставці-презентації «Дунай – основний шляхопровід Європи» (м. Брюссель), у рамках якої було висвітлено історію створення єврорегіону. Презентація єврорегіону мала значний  успіх  серед  учасників та  відвідувачів.

Разом із досягненнями, наявні і мінуси співпраці, серед яких недостатньо скоординована діяльність учасників єврорегіону, реалізація далеко не всіх задекларованих планів (в тому числі через завелику, на наш погляд, кількість сфер співробітництва, відчутні розбіжності в законодавчій базі країн-учасниць єврорегіону, а також недостатнє фінансування); відсутність стратегії розвитку, які досить сильно виявились протягом останніх кількох років.

Саме тому Одеська обласна державна адміністрація вийшла останнім часом з низкою ініціатив для поліпшення ситуації. Вивчивши досвід провідних єврорегіонів («Балтика»), було запропоновано розглянути такі пропозиції:
1) удосконалення правової бази шляхом розробки нової редакції Статуту єврорегіону «Нижній Дунай»;
2) вивчення можливості створення постійно діючого Секретаріату єврорегіону «Нижній Дунай»;
3) зміна принципів роботи Комісій зі сфер діяльності єврорегіону, зокрема, запровадження процедури ротації голів Комісій, затвердження Положення кожної з комісій з конкретними завданнями.

Під час передостаннього засідання Ради єврорегіону (7-8 грудня 2006 року, м.Тульча) за наполяганням делегації Одеської області було прийняте рішення про створення робочої групи з зазначених питань.

1-2 березня 2007 року  в  Одесі  відбулося засідання робочої групи, під час якої була опрацьована нова редакція Статуту єврорегіону. Досягнуто ряд принципових домовленостей, а саме:

  1. нова редакція Статуту  має бути винесена на розгляд та затвердження наступного засідання Ради єврорегіону;
  2. кількість Комісій буде збільшено (з 7 до 9), діяльність кожної регламентуватиметься окремим  Положенням;
  3. керівництво Комісій буде змінюватися за принципом ротації одночасно зі зміною головуючої сторони;
  4. постійно діючий Секретаріат єврорегіону буде знаходитися на території головуючої Сторони, його керівником буде представник головуючої сторони;
  5. Секретаріат буде зареєстрований як юридична особа за місцезнаходженням;
  6. буде введено процедуру щорічних членських внесків, за рахунок яких частково фінансуватиметься діяльність Секретаріату та Комісій;
  7. планується створення інформаційного центру з питань транскордонного співробітництва та європейської інтеграції, веб-сторінок з питань транскордонного співробітництва та забезпечення постійного її оновлення;
  8. запровадження системи моніторингу ефективності виконання програм сусідства та програм прикордонного співробітництва;
  9. інтенсифікація економічної складової транскордонного співробітництва.

3-4 грудня 2007 року під час чергового засідання Ради єврорегіону “Нижній Дунай” в Одесі головуючий М. Скорик зазначив, що з метою підвищення ефективного транскордонного співробітництва в усіх сферах діяльності єврорегіону та вирішення питань його розвитку доцільно визначитися з концепцією реформування єврорегіону для того, щоб найближчим часом приступити до практичної реалізації організаційної реформи. Саме у зв’язку з цим розглядається згадане вище питання надання єврорегіону «Нижній Дунай» статусу юридичної особи, що стане відправним пунктом подальшого реформування єврорегіону.

III. Єврорегіон «Чорне море».

Єврорегіон «Чорне море» (The Black Sea Euroregion або BSER) влітку цього року має стати ще одним єврорегіоном, в якому задіяно Одеську область. Після утворення у лютому 2006 року у Венеції першого єврорегіону нового зразку (акцент на співробітництві в регіоні напівзакритого моря та поєднання регіонів держав-членів та нечленів Європейського Союзу) під назвою «Адріатика» у Конгресі місцевої та регіональної влади Ради Європи виникла ідея створення таких самих єворегіонів навколо Балтійського та Чорного морів. 30 березня 2006 року в місті Констанці за ініціативою Румунії відбулась перша міжнародна конференція з питань міжрегіонального співробітництва в басейні Чорного моря. У своїй Заключній Декларації всі учасники конференції (причорноморські країни, окрім Росії, що відмовилась від участі у заході) звернулися до Конгресу місцевої й регіональної влади з проханням сприяти у створенні до кінця 2007 року єврорегіону «Чорне море» і закликали Комітет Міністрів Ради Європи підтримати цю ініціативу. Цілями єврорегіону у 2006 році були проголошені: співробітництво для захисту навколишнього середовища; проекти в галузі сільського господарства, туризму, транспорту, культурного обміну.

Друга подібна конференція під назвою «Чорноморський єврорегіон» відбулась 3 листопада 2006 року в турецькому місті Самсун; і, нарешті, третя міжнародна конференція «Міжрегіональна співпраця в чорноморському басейні» проходила 25-26 червня 2007 року в Одесі. Зокрема, Одеська Декларація Чорноморського регіону, ухвалена 26 червня 2007 року, ставить мету «об’єднати зусилля з метою узгодження до 31 грудня 2007 року проекту Статуту Чорноморського регіону».

18 березня 2008 року відбулась зустріч представників Чорноморських країн та Ради Європи у Страсбурзі (Франція), присвячена розгляду проекту Статуту єврорегіону «Чорне море», підготовленого Одеською міською радою і доопрацьованого експертами Ради Європи та представниками міста Констанца (Румунія). Було досягнуто домовленості щодо підписання Статуту єврорегіону «Чорне море» влітку цього року в болгарському місті Варна за участю адміністративних одиниць дев’яти країн: Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Молдови, Російської Федерації, Румунії, Туреччини та України. Слід також окремо відзначити, що більшість держав так званого «Ширшого Чорноморського регіону» представлені на рівні областей, провінцій, країв, автономних республік (серед них Болгарія, Грузія, Греція, Румунія, Російська Федерація та Україна), деякі на рівні міст (Туреччина). Такі країни, як Вірменія та Молдова досі не визначились зі складом учасників єврорегіону. Найчисленнішою з точки зору кількості областей-учасниць є Україна (сім областей), від Туреччини в співробітництві братимуть участь шість міст. Грузія та Румунія представлені лише однією адміністративною одиницею кожна.

Правовою базою співробітництва має стати Статут єврорегіону «Чорне море». Останній проект Статуту складається із Преамбули та 11 статей, і класифікує єврорегіон як «форум для співробітництва» (Стаття 1). Згідно зі Статтею 2  Проекту Статуту, планується співробітництво єврорегіону з існуючими Чорноморськими міжнародними організаціями.

Серед цілей єврорегіону:

  • захист спільних інтересів членів та підготовка спільної стратегії розвитку;
  • обмін досвідом та ноу-хау;
  • підготовка спільних програм та стратегій розвитку, а також реалізація дій, спрямованих на їхню імплементацію;
  • розвиток соціальної та економічної діяльності, повага до навколишнього середовища (Стаття 2)

у таких галузях:

1) демократична стабільність;

2) захист навколишнього середовища, рибальства, біорізноманітності, захист екології Чорного моря та річок басейну від виливів нафти, забруднень, тощо;

3) розвиток інфраструктури (енергетичних систем, транспорту, мереж комунікацій);

4) інвестування сфери поновлювальної енергетики;

5) моніторинг ризиків морського транспорту та прибережних зон;

6) керування потоками міграції;

7) підтримка ініціатив в галузі туризму;

8) багатосторонні програми в галузях культури, науки, освіти, охорони здоров’я, спорту, справ молоді;

9) підтримка економічних ініціатив (Стаття 3).

Стаття 4 Проекту Статуту виділяє членів, почесних членів, структури-радники та спостерігачів як можливу форму представництва та/або участі у єврорегіоні.  Структурами-радниками згідно з Проектом є: 1) Комітет Міністрів Ради Європи; 2) Парламентська Асамблея Ради Європи, Європейський Парламент, Єврокомісія, Комітет регіонів Європейського Союзу, Організація Чорноморської економічної співпраці (ОЧЕС) та Парламентська Асамблея ОЧЕС.

При цьому Євро регіон матиме наступну організаційну структуру:

1)     Рада;

2)     Президент та віце-президент;

3)     Виконавчий комітет;

4)     Постійні комітети (кількість – сім: Комітет з управління та демократії; Комітет з економічного розвитку; Комітет зі сталого розвитку; Комітет у справах міграції та соціальних зв’язків; Комітет у справах культури, освіти, молоді та спорту; Комітет з транспорту; Комітет у справах туризму);

5)     Аудиторська структура (Стаття 6).

Стаття 7 Проекту Статуту визначає так звані «технічні офіси» єврорегіону «Чорне море»:

1)                 Офіс єврорегіону «Чорне море» в Румунії (м. Констанца);

2)                 Офіс єврорегіону «Чорне море» в Україні (м. Одеса);

3)                 Офіс єврорегіону «Чорне море» в Туреччині (м. Самсун).

Досі остаточно не визначеними залишаються питання штаб-квартири та юридичної форми єврорегіону (Стаття 1); а також питання кількості членів Виконавчого Комітету (Стаття 6, частина 3) та місцевих офісів (Стаття 7). 

Питання єврорегіону «Чорне море» курує Одеська мерія, «Нижнього Дунаю» – Одеська обласна державна адміністрація та обласна рада.

ВИСНОВКИ

1. З огляду на те, що спільний технічний секретаріат Програми сусідства «Чорне море» (зовнішньополітичного виміру Європейського Союзу «Чорноморська синергія») буде знаходитися в Румунії, лідером єврорегіону «Чорне море» фактично є і буде Румунія. Тому для України пошук спільних інтересів з Румунією в рамках участі в єврорегіоні «Чорне море» є ключовим. Для українських учасників існує ризик потрапити в аморфний стан, оскільки на рівні Одеси й потенційних регіонів-членів немає стратегічного бачення цілей такого членства і засобів їхнього досягнення.

2. На даний час інституційна інфраструктура регіонального розвитку в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» залишається неефективною і нерозвиненою, що є істотним стримуючим чинником, який негативно впливає на ефективність участі Одещини в цьому єврорегіоні. Слід зазначити, що до цього часу немає стратегічного бачення участі Одеської області в розвитку транскордонної співпраці в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

3. Головою Ради єврорегіону «Нижній Дунай» на даний час є голова облради М. Скорик. Проте, на думку провідних експертів, ця структура фактично не має у своєму складі фахівців і апарату для організаційного забезпечення ефективної участі української сторони в діяльності згаданого єврорегіону. Такий апарат має облдержадміністрація – Головне управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції. Відповідно постає питання щодо необхідності залучення відповідних експертів в кожній галузі та створення структури, яка б опікувалася щоденною діяльністю цього єврорегіону.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Запровадити категорію «партнер єврорегіону «Нижній Дунай», що, зокрема, успішно діє в рамках єврорегіону «Верхній Прут».

2. Оскільки пункт 3 Глави 7 Статуту єврорегіону «Нижній Дунай» дозволяє, зокрема, представникам неурядових організацій та експертам з різноманітних сфер брати участь в роботі засідань Ради єврорегіону запрошеним, бажано розвинути цю практику, що дозволить максимально врахувати експертні оцінки в розробці стратегій (планів дій, проектів) в окремих галузях, а також інтереси та думку населення і зацікавлених груп. Слід також забезпечити прямі контакти між експертами у різноманітних сферах з різних регіонів/держав, зокрема, під час засідання Ради єврорегіону.

3. Створити Депозитно-кредитний банк за прикладом установи, що діє в місті Луцьк в рамках єврорегіону «Буг».

4. Інтенсифікувати роботу зі створення вільних економічних зон, що позитивно відіб’ється  на економічному розвиткові регіонів-учасників, які усі є членами Світової Організації Торгівлі.

5. Позиціонувати адміністративно-територіальні одиниці – члени єврорегіону «Нижній Дунай» як райони «винного» та екологічного туризму, а також представляти єврорегіон під час міжнародних туристичних виставок та форумів.

6. Враховуючи важливість екологічної складової в рамках єврорегіону «Нижній Дунай», доцільно створити так званий «екоєврорегіон» за прикладом, що був апробований в єврорегіоні «Верхній Прут».

7. В транспортній галузі в рамках вищезгаданого транскордонного співробітництва доцільно реалізувати такі проекти:

  • організація поромного сполучення Орловка – Ісакча та Тульча – Ізмаїл;
  • організація регулярного міжнародного сполучення за маршрутом Ізмаїл – Рені – Джурджулешть – Галац;
  • створення прямої авіалінії між регіональними аеропортами Одеса, Кагул, Ізмаїл та Тульча;
  • реконструкція автомобільних доріг на прикордонних територіях Румунії, Республіки Молдова та України;
  • використання потенціалу морських торговельних портів Тульча та Рені.

8. В рамках єврорегіону «Чорне море» у співробітництві з почесним членом майбутнього єврорегіону – Організацією чорноморської економічної співпраці (ОЧЕС) – доцільно реалізувати проект будівництва кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря.

Регіональний філіал НІСД у м. Одесі (Л. Рассоха).
Джерело

Додаток 1. Карта (а) та символіка (б) єврорегіону «Нижній Дунай».

 

Додаток 2. Проект будівництва кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря.

More Stories

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Обратная связь

Copyright © All rights reserved. | Newsphere by AF themes.